Шпитьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Бібліотека

/Files/photogallery/778/Biblioteka.jpg Завітайте до нашої бібліотеки!

Завідуюча бібліотекою:

Артюх Любов Іванівна

Життя духовного основа

Віртуальна книжкова виставка до Міжнародного дня рідної мови

Мова-це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання століть; мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

Олесь Гончар.

/Files/photogallery/1284/slovovgyvannia.jpg Головащук С.І. Українське літературне слововживання : словник-довідник / С.І. Головащук. – К.: Освіта, 2000. – 287с. Розглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення найдоцільніше вживати для передачі потрібного змісту.

/Files/photogallery/1284/ukrainske_slovo.jpg Ґудзик І.П. Українське слово / І.П. Ґудзик. – К.: Освіта,2001. 142с. Матеріали, зібрані в книзі ,формують розуміння того,що українська мова – наш скарб,без якого не може існувати народ, розширюють знання про красу і багатство української мови,виховують любов до рідної мови,бажання розмовляти рідною мовою.

/Files/photogallery/1284/ghyttia_i_prygody.jpg Коваль А.П. Життя і пригоди знайомих незнайомців: розповіді про мову для мол. та серед. шкільного віку/ А.П. Коваль. – К.: Веселка, 1990.- 215 с. Звідки приходять до нас слова? Хто їх придумує? Свої вони чи чужі? Що означали вони раніше? Як роль в житті людини відіграє мова? На ці та багато інших запитань дає відповідь книга відомого мовознавця А.П. Коваль.

/Files/photogallery/1284/movo_ridna.jpg Мово рідна, слово рідне!... : вірші,поеми, статті для старшого шкільного віку / ред.-упоряд.І.Т.Бойко; передмова Д.В.Павличка. – К : Веселка ,1998.-286 с. Збірник художніх та публіцистичних творів українських письменників про рідну мову: її багатство, красу,взаємозв’язки з мовами інших народів,про те,наскільки необхідно сучасній людині знати,любити і берегти рідну мову.

/Files/photogallery/1284/PavloMovchan.jpg Мовчан П.М. Мова – явище космічне : есе, літературно – критичні статті / Павло Мовчан. - К.,2000. – 168 с. До книги лауреата Шевченківської премії Павла Мовчана увійшли статті про первокорені духовності українського народу, його шлях у світовій історії. Важливе місце відводиться українській мові,її минулому і сучасному. З глибоким науковим і культурним підґрунтям охарактеризовує автор психологічні,соціальні та космологічні аспекти мовного явища.

/Files/photogallery/1284/Iak_narodguetsiz_slovo.jpg Клименко Н.Ф. Як народжується слово: наук.-попул. вид . / Н.Ф. Клименко. – К. : Веселка,2005. -288с. У книзі в популярній формі розповідається про словотворення в українській мові,зокрема про роль префіксів і суфіксів у творенні нових слів і оновленні старих,подаються словотворчі моделі. Вміщено також різні елементи цікавої граматики (граматичні загадки , шаради, мовні ігри, задачі –жарти, кросворди).

/Files/photogallery/1284/nashaMovaSolovina.jpg Наша мова – солов’їна : вірші / упорядник М. Слабошпицький ; редактор С. Крижанівський ; художник О. Кошель. – К.: Веселка, 1995. – 37 c. « Наша мова - солов’їна» – збірник віршів про багатство,красу та мелодійність української мови – мови, якою ми розмовляємо й думаємо,без якої не мислимо свого існування. Прочитавши цю книгу, ви ще глибше відчуєте, який то неоціненний скарб – наша рідна мова,що її потрібно не лише любити,а й берегти як зіницю ока.

Любіть українську мову всім серцем ,бо вона наша гордість. Не цурайтеся нашої співучої мови, не соромтеся нею говорити.

Матеріали

учасника районного конкурсу

«Найкраща шкільна бібліотека»


Всеукраїнський день бібліотек


30 вересня 2016 року в Шпитьківській ЗОШ І-ІІІ ступенів відзначили Всеукраїнський день бібліотек. У раках цієї події відбулися Шевченківські читання, приурочені до 202 річниці від дня народження Т.Г. Шевченка.

Учні школи, вчителі та бібліотекар Артюх Л.І. читали поезію великого Кобзаря, вшанували пам'ять поета, поклавши квіти до пам'ятника Т. Шеченку в центрі нашого села Шпитьки.

/Files/images/DSC02102.JPG/Files/images/DSC02103.JPG/Files/images/DSC02107.JPG/Files/images/DSC02105.JPG/Files/images/DSC02109.JPG/Files/images/DSC02111.JPG/Files/images/DSC02114.JPG/Files/images/DSC02124.JPG/Files/images/DSC02126.JPG

Шпитьківська ЗОШ I-III ступенів

Проект

Шкільна бібліотека:

історія, сьогодення, майбутнє

/Files/images/бібл.jpg

Керівник проекту:

Артюх Л.І.,

завідувач бібліотеки.

Проект виконували

члени бібліотечного активу

Шпитькивської ЗОШ I-III ст.

Шпитьки

2013

Актуальність проекту

Історія рідного краю – невід’ємна складова процесу становлення української державності. Перш ніж вивчати історію України, треба мати хоча б елементарні знання про рідний край, про свою місцевість. Відродження історії рідного краю, рідної мови, усної народної творчості, історії села, школи є основним напрямком і змістом краєзнавчої роботи шкільної бібліотеки. Вивчаючи історію села, не можна забувати про шкільну бібліотеку. Адже саме книга, бібліотека є однією з найміцніших ланок, що поєднує минуле ,сучасне і майбутнє. Вона була і залишається невичерпним джерелом знань. Саме пошукова робота в цьому напрямку дає можливість учням долучитись до витоків української культури, осягнути складний шлях розвитку української книги, бібліотеки, поповнити душу відчуттям причетності до вічності, дізнатись про творців історії своєї місцевості.

Мета:

Пізнавальна – здобути знання про історію становлення шкільних бібліотек з найдавніших часів, пізнати сторінки історії бібліотеки своєї школи, її сьогодення і майбутнє.

Навчальна – вміти працювати з архівними документами, з історичними джерелами, аналізувати і порівнювати факти , систематизувати і узагальнювати зібраний матеріал,формувати в учнів вміння публічно виступати, логічно мислити і

чітко висловлювати свою думку.

Виховна – виховувати повагу до історичного минулого нашого народу, до його культурних надбань, до праці людей, які зберігають і примножують ці надбання,вчити любити і цінувати книгу і бібліотеку,через виховання інтересу до книги прилучати учнів до самопізнання,самоосвіти.

Тривалість проекту

Початок роботи – вересень 2012 року, закінчення – грудень 2013 року. Реалізація проекту здійснюється поетапно. Вивчаються історичні джерела, роботи вчителів нашої школи Вишняка В. В., Герасименка І.П., Дубаса В. Д. по історії села, школи. Досліджуються шкільні архіви,проводяться зустрічі з ветеранами педагогічної праці, колишніми працівниками бібліотеки, жителями села.

Результативність

· Виступ з проектом перед учнями школи.

· Створити в бібліотеці зону «Історія шкільної бібліотеки».

Учасники проекту

Бібліотечний актив, учнівський та педагогічний колектив Шпитьківської школи.

Шкільна бібліотека крізь віки

Освіта і бібліотека – ці два поняття з давніх – давен невід’ємні одне від одного. Адже весь навчальний і виховний процес у школі починався саме з бібліотеки. Шкільна бібліотека – це фундамент освіти і самоосвіти, скарбниця людських знань. Вона забезпечує потреби навчально – виховного процесу в усіх його ланках, надає систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знань з навчальних предметі, виховує бажання розширювати обсяг знань, знайомить із різноманітними джерелами інформації, навчає розуміти їх, користуватися ними, виховує творчого користувача.

Ідея сучасної шкільної бібліотеки складалася дуже повільно. Дослідники історії шкільної бібліотеки (Н. Білопола, С. Стаднік, І. Сесак,Н. Бірюкова,І. Ганицька, Є. Зуєва) дійшли висновку, що на світанку історії людства домінувала бібліотека як берегиня набутого соціального досвіду, а школа приєднувалася до бібліотеки і саме на ґрунті її масивів знання реалізовувала свої мету і завдання. З розвитком цивілізації,потребою освіти широких верств населення, з винайденням книгодрукування школа почала відокремлюватися від бібліотеки й удосконалюватися як самостійна соціальна інституція. Але школа не могла обійтися без бібліотеки, тому головним виявилося завдання збирання книг та заснування бібліотек у місцях навчання дітей із домінуючою роллю школи. Починаючи з Середньовіччя, простежується тенденція , коли вже не школа засновувалася при бібліотеці, а навпаки – бібліотека при школі, отже, шкільна бібліотека. Запровадження та поширення вищої освіти сприяли бурхливому розвитку науки, результатом якого став інформаційний «вибух» ХХ ст. – започаткування нової ери у взаємовідносинах школи та шкільної бібліотеки, зокрема їх взаємопроникнення. Поєднавши зусилля обох соціальних інституцій, школа та бібліотека мають можливість значно підвищити ефективність соціальних комунікацій між дорослими та дітьми, забезпечивши всебічний розвиток дитини і можливість її якісної адаптації в суспільстві.

В Україні писемність була поширена ще у дохристиянські часи. Але бібліотеки стали з’являтися на Русі з прийняттям християнства.

Христова віра, що прийшла до нас із Візантії, принесла з собою матеріал для читання. Так, Ярослав Мудрий «зібрав писців многих», звернувся до них, щоб вони перекладали церковні книги з грецької й зібрали їх у церкві Святої Софії, тобто заснував справжнісіньку бібліотеку.

В одному з приміщень Софійського собору він організував двірцеву школу, де навчалися 300 дітей. Поряд була майстерня, де переписувалися книги. Бібліотека стала фундаментальною базою школи. Заснування київським князем Ярославом Мудрим першої державної бібліотеки 1038 року було підпорядковано основній меті – пізнаванню, навчанню. З того часу кожний навчальний заклад розпочинається з бібліотеки.

Уже в ті часи були меценати письменства, що збирали і дарували перші бібліотеки. Так, Волинський князь Володимир Василькович сам переписував книги, робив дорогоцінні оправи і щедро обдаровував храми та монастирі. При церквах і монастирях були школи, учні яких користувалися цими книгами.

Наприкінці XV ст. у Європі з’явилося друкарство, яке поступово прийшло і до нас. Але поруч із друкованою літературою в Україні існували і рукописні книги, на виготовлення яких витрачалося багато зусиль і часу.

А друкарство і поширення книг вимагало чимало коштів. Величезну роль у культурно-просвітницькому житті України відіграли такі люди, як князь Островський, князь Курбський та інші. Вони не тільки виступали охоронцями православної віри та руської народності, але й безпосередньо брали участь у культурному житті. Меценати виділяли кошти на розбулову шкіл та на придбання для них книг.

Наприкінці XVІ століття в Україні виникають початкові, середні навчальні заклади та школи вищого типу. Організаторами їх були братства. Найперші – Львівське братство, Берестейське, Луцьке, потім Київське.

Київська братська школа – одна з найвизначніших братських шкіл. Саме їй 1615 року Лисавета Гулевичівна подарувала свій двір на Подолі для влаштування монастиря. Цього ж року Київське братство тут заснувало власну школу, а через рік – друкарню і паперову фабрику.

У цій школі навчали граматики, риторики, філософії та богослов’я. Навчання проходило грецькою, слов’янською, латинською та польською мовами. У школі навчалися діти різних верств населення. 1632 року Київська братська школа була об’єднана із школою при Києво-Печерській лаврі й тим дала початок Києво-Могилянській академії. При цій школі існувала величезна бібліотека, у якій були книги з усіх предметів, що вивчалися. Більшість підручників були рукописними. Вони були дорогими і незручними для користування. Цих книг було мало, і тому їх зберігали переважно у шкільних бібліотеках. В Україні був досить високий рівень освіти. Архідиякон Павло Аленський, що їхав до Москви через Україну, дивувався високій культурі козацької старшини. По всій козацькій землі він спостерігав, що навіть більшість їхніх жінок і дітей уміють читати. «Священики вчать сиріт і не дають їм тинятися неуками по вулицях».

У XVІ столітті з’явилися великі книгозбірні при школах в Острозі й у Львові. У XVІІ столітті впорядковано бібліотеку Київської академії. У XVІІІ столітті бібліотеки мали заможні родини, монастирі, школи. До складу цих бібліотек входили, передусім, давні рукописи церковного змісту, а також «руські хроніки». У бібліотеках збирали книги з усіх галузей науки: з астрономії, медицини, математики, географії, історії, права. Часто трапляються в бібліотеках і західні повісті та романи. Власники та працівники бібліотек дуже піклуються про книги. Вони «пересушують» книжки, записують їх у каталог, розподіляють за відділами і форматом, роблять із них виписки.

Розвиток освіти в Україні XVI-XVIII століть створив сприятливі умови і для розвитку друкарства. З’явився новий папірний промисел. Перші папірні, чи папірничі, млини були у нас у середині XVI століття. Це теж дало поштовх для поповнення бібліотек. Так, 1664 року в Києво-Печерській друкарні було видано буквар, який перевидавався впродовж двох століть. Книги красиво оформлювали, ілюстрували, прикрашали гравюрами, заставками. Вони були значно дешевші за рукописні. За ними навчалися в школах, ними поповнювали бібліотеки.

У Львівській братській друкарні було надруковано, наприклад, понад 30 тисяч примірників навчальних книг. Випуск видань навчальної літератури з кожним роком зростав. Львівське братство створило одну з найкращих бібліотек в Україні. Зберігся реєстр книг від 1601 року, який містив близько 150 назв книг різними мовами. Львівські братчики, учителі та учні мали змогу знайомитися з класичними творами грецькою та латинською мовами, а також працями західноєвропейських учених. До 1688 року в бібліотеці було 352 примірники книг.

На початку XIX століття кількість бібліотек в Україні зросла. За допомогою прогресивно настроєної інтелігенції при вищих школах, духовних семінаріях, окремих гімназіях були створені бібліотеки сучасного зразка. Вони були призначені для широкого кола читачів, для наукових і навчальних цілей. Поширенню бібліотек в Україні сприяли ініціативні, наполегливі прихильники українського народу та української культури. Одним із багатьох народолюбців можна назвати громадського діяча Григорія Галагана, який зробив вагомий внесок у розвиток освіти в Україні. За його сприяння відкрито декілька гімназій, ремісничих училищ. Для дітей із бідних сімей 1877 року він заснував приватну Колегію Павла Галагана, яка являла собою середній навчальний заклад закритого типу і була названа на честь померлого в юні роки сина.

Колегія мала чудову бібліотеку з кількома десятками тисяч книг. Серед них були твори класиків російської, зарубіжної літератури, зокрема англійської, німецької, французької. Бібліотека складалася із чотирьох відділів: основний, учнівський, навчальних посібників, нотний. Ядро книжкового фонду складали близько 6 тисяч томів бібліотеки історика Н.А.Маркевича, купленої Галаганами у його спадкоємців, а також книги самих Галаганів, особливий відділ відділ «Книги Павла Галагана». Бібліотека також була забезпечена численними періодичними виданнями, галузевими журналами. На жаль, у бібліотеці не було творів класиків української літератури. Галаган, у першу чергу, орієнтувався на російську літературу, та ще відіграла роль заборона видання книг українською мовою і використання тих, що вже були видані.

Після революції і війни 1917-20 років становище бібліотек в Україні дуже змінилося: було знищено багато цінних приватних, шкільних, а також монастирських церковних зібрань – лише частину вдалося врятувати місцевим культурним діячам. Поряд із цим з’являються нові громадські бібліотеки, а також бібліотеки в новостворених вищих та середніх школах. Шкільні бібліотеки завжди проводили інформаційну, бібліографічну, просвітницьку роботу, а також велику виховну роботу з дітьми та підлітками. Отже, бібліотека у школі – це не просто пункт видачі підручників.

Сторінки з історії бібліотеки Шпитьківської ЗОШ

Саме із шкільної бібліотеки починається самостійне знайомство із чудовим, неповторним світом книги. Саме до неї поспішають і маленькі, і дорослі, і досвідчені учителі, і ще зовсім недосвідчені учні. Саме тут всі бажають знайти мудрого помічника, знайти відповіді на різні питання, які ставить нам наше життя./Files/images/бібле.jpg

Із історії нашого села нам відомо, що з 1923 року по 1926 рік в селі Шпитьки, на місці, де зараз мешкає Глінський В.Ф., у будинку священника, була відкрита хата-читальня для неграмотних і малограмотних громадян. Ініціаторами її відкриття було подружжя Кондрацьких: Валентин Костянтинович і Марія Миколаївна – вчителі 4-класної школи села Шпитьки. Активістами роботи хати-читальні були: Грищенко Микола Васильович, Зимогляд Микола Андрійович та Єрмоленко Іван Якович. Із цього часу на всіх етапах розвитку школи бібліотека виконувала своє завдання: вела інвентарний облік книжкового фонду, здійснювала його поповнення, ремонт і збереження, забезпечувала учнів підручниками і художньою літературою.

Згідно архівних документів, шкільна бібліотека Шпитьківської школи була відкрита в 1938 році.

Багато прізвищ людей, які виконували цю важливу ділянку освітянської роботи вже втрачено. Згадаємо тих, чиї імена ще не встиг стерти невблаганний час. Відомо, що з 1938 року по 1941 рік на посаді діловода і бібліотекаря школи села Шпитьки працював Дзюбенко Василь Олексійович. До 1946 року ці обов’язки виконував Прокопенко Дмитро Кирилович. З 16.10.1946 року по травень 1949 року на посаді завідувача бібліотеки працює П’янковська А.А.

Гортаючи пожовклі аркуші архівних документів, дізнаємося, що вівся інвентарний облік бібліотечного фонду, на педагогічних радах обговорювалися питання про ремонт, збереження літератури, про забезпечення шкільними підручниками дітей-сиріт. У 1949 році тимчасово виконує обов’язки бібліотекаря Мороз Ганна Леонтіївна, потім призначається Кузалова Раїса Трохимівна, яка звільнилася з цієї посади в 1952 році. У 1950 році тимчасово на цій посаді працює Ткаченко Марія Леонідівна, вчителька російської мови і літератури. У 1952 році на посаду завідуючої бібліотекою призначається Герасименко Софія Наумівна, яка працює по 1953 рік, а потім на її місце приходить Моргун Лідія Олександрівна, а з 1955 року – Злобіна Людмила Йосипівна. Наказом по школі з 1 серпня 1956 року на посаду бібліотекаря призначається Ткаченко Марія Левківна, яку під час лікування заміняють Ткаченко Федот Трохимович та Моргун Лідія Олександрівна. Незважаючи на плинність кадрів, бібліотека в школі живе, працює. Видаються накази про інвентаризацію бібліотечних фондів, про ведення сумарного обліку, про передплату періодичних видань, про перевірку актів передачі бібліотеки, про проведення індивідуальної роботи з читачами, про масові форми пропаганди книги Велика увага приділяється збереженню фондів бібліотеки.

Гортаючи пожовклі аркуші архівних документів, дізнаємося, що вівся інвентарний облік бібліотечного фонду, на педагогічних радах обговорювалися питання про ремонт, збереження літератури, про забезпечення шкільними підручниками дітей-сиріт. У 1949 році тимчасово виконує обов’язки бібліотекаря Мороз Ганна Леонтіївна, потім призначається Кузалова Раїса Трохимівна, яка звільнилася з цієї посади в 1952 році. У 1950 році тимчасово на цій посаді працює Ткаченко Марія Леонідівна, вчителька російської мови і літератури. У 1952 році на посаду завідуючої бібліотекою призначається Герасименко Софія Наумівна, яка працює по 1953 рік, а потім на її місце приходить Моргун Лідія Олександрівна, а з 1955 року – Злобіна Людмила Йосипівна. Наказом по школі з 1 серпня 1956 року на посаду бібліотекаря призначається Ткаченко Марія Левківна, яку під час лікування заміняють Ткаченко Федот Трохимович та Моргун Лідія Олександрівна. Незважаючи на плинність кадрів, бібліотека в школі живе, працює. Видаються накази про інвентаризацію бібліотечних фондів, про ведення сумарного обліку, про передплату періодичних видань, про перевірку актів передачі бібліотеки, про проведення індивідуальної роботи з читачами, про масові форми пропаганди книги Велика увага приділяється збереженню фондів бібліотеки.

З великою любов’ю, творчо, завзято на посаді бібліотекаря Шпитьківської школи досить тривалий час працювала Кучеренко Євдокія Юхимівна, дружина вчителя математики, іноземної мови, учасника Великої Вітчизняної війни, Кучеренка Івана Юхимовича. Її бібліотекарський шлях почався в 1958 році, після закінчення Київського технікуму культосвітніх працівників, і продовжувався більше 25 років, аж до 1986 року. Спочатку бібліотека розташовувалась у непристосованих приміщеннях, декілька раз переносилась із одного приміщення в інше. У 1978 році учні та вчителі отримали гарний подарунок – нове приміщення школи. Поряд із світлими класами, спортзалом, предметними кабінетами, проектом було передбачено і кімнату для бібліотеки. Вона розмістилась на 2 поверсі, була обладнана новими стелажами, шафами, столами.

Збільшилась кількість учнів у школі, зростають і надходження до бібліотеки. За державні кошти передплачуються газети і журнали, комплектування літературою здійснювалось централізовано через бібколектор та книжкові магазини. Євдокія Юхимівна намагалася, щоб книга завжди знаходила свого читача, була вірним супутником учнівської молоді, прищеплювала любов та бережливе ставлення до книги. Бібліотека поступово стає кабінетом № 1 у школі. Адже кожен захід, який проводився у школі: педагогічна рада чи батьківські збори, свято Букваря чи останній дзвоник, фестиваль народної творчості чи випускний вечір, потребували належної підготовки. Тому і йшли учні та вчителі за книжковою мудрістю та порадою до бібліотеки. Поступово бібліотека комплектувалася новими надходженнями. Фонди бібліотеки поповнились цінними виданнями серій «Бібліотека світової дитячої літератури», і «Шкільна бібліотека». Перед бібліотекарем школи відкрилось широке поле діяльності. Це і розвиток в учнів культури читання, і прищеплення їм навичок самостійної роботи з книгою, і виховання бережливого ставлення до неї, і допомога вчителеві у підвищенні його методичної майстерності. Кучеренко Євдокія Юхимівна більше уваги приділяла роботі з довідковою літературою та навчала учнів самостійно працювати з нею. Вона проводила читацькі конференції, усні журнали, цікавими та повчальними були диспути, для учнів та вчителів пропонувалися виставки, тематичні полички, викладки літератури.

У середині 70-х років виходить наказ Міносвіти про створення в шкільних бібліотеках фондів літератури для вчителів, і в наступні десятиліття такі фонди активно формуються. Змінюється підхід до бібліотечно–бібліографічного обслуговування педагогів: якщо бібліотекарі шкіл розглядали читача–педагога, в основному, як керівника дитячого читання, то тепер на перший план висуваються його потреби в спеціальній педагогічній літературі. В арсеналі бібліотекаря з’являються форми і методи роботи спеціальних бібліотек ( дні інформації, дні спеціаліста, групове та індивідуальне інформування тощо ).

В 1978 році в бібліотеці створюється фонд шкільних підручників. Бібліотекар опановує новий вид роботи – комплектування, облік, видачу підручників.

Велику увагу Євдокія Юхимівна приділяє збереженню фондів. Щорічно учні школи беруть участь у проведенні Всеукраїнської акції «Живи книго!» Працювали «Книжчина лікарня», гурток палітурної справи . Разом з учнями виготовлялось обладнання для ремонту книг, виготовлення обкладинок, зшивання книжкових блоків.

/Files/images/біб.jpg

На базі школи проводились семінари, школи передового досвіду по збереженню навчальної книги. Робота школи по збереженню підручників висвітлювалась на сторінках газети «Зірка», обласних та районних газет.

З вересня 1986 року на посаду завідувача бібліотеки було призначено Артюх Любов Іванівну. Працюю в бібліотеці 27 років, маю вищу бібліотечну освіту, провідний бібліотекар. До приходу в школу працювала в сільській та обласній бібліотеках. Прийшла в бібліотеку з бажанням робити свою справу якнайкраще. Було кого наслідувати. Євдокія Юхимівна залишила бібліотеку в доброму стані. Бібліотечний фонд був сформований і систематизований, велась облікова документація, були організовані алфавітний та систематичний каталоги, велись різноманітні картотеки, налагоджена система індивідуальної та масової роботи, велика увага приділялась вихованню культури читання та збереженню навчальної книги. Засмучувало те, що не було читальної зали, книгосховища, та й приміщення потребувало капітального ремонту .

/Files/images/бі.jpg

В період з 1986 – 1998 рр. книжковий фонд бібліотеки зростає. На 1.01.1989 в бібліотеці нараховувалось 19 266 примірників книг та 6 780 примірників підручників. В бібліотеку надходять книги для позакласного читання, фантастика, пригодницька література, методична література для вчителів,довідники, енциклопедії. За рахунок державних коштів передплачуються журнали для дітей, вчителів, батьків з усіх галузей знань («Однокласник», «Дзвін», «Вокруг света», «Наука и жизнь» «Освіта», «Літературна газета» )Починаючи 1999 року книжковий фонд бібліотеки поступово зменшується . Дуже мало надходить художньої, галузевої літератури, особливо для учнів 1-4 класів. Але бібліотека живе, працює, знаходить інші джерела комплектування фондів. Популяризація книги, залучення до бібліотеки нових читачів, виховання бібліотечно-бібліографічної грамотності, виховання інформаційної культури були і залишаються одним із головних завдань роботи шкільної бібліотеки.

Сьогодні бібліотека Шпитьківської школи – важлива ділянка роботи загальноосвітнього навчального закладу. Вона є і буде основним осередком знань, першим книжковим джерелом у житті дитини. А «розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людини», - акцентував В. Сухомлинський.

Насамперед шкільна бібліотека – навчальна бібліотека, оскільки забезпечує інформаційною літературою процес навчання. У той же час вона виконує функції спеціальної (педагогічної) бібліотеки, обслуговуючи педагогічний колектив школи та публічної дитячої бібліотеки, надаючи учням позапрограмові матеріали, підтримуючи позакласну та позашкільну роботу.

У навчальному закладі створені всі умови для виконання цих завдань. Фонд бібліотеки нараховує 23 386 примірників. З них підручників – 11 772 примірники, художньої та галузевої літератури – 10 269 примірників, періодичних видань – 1345 примірників. У бібліотеці 488 читачів. Вони обслуговуються на абонементі, працюють в читальній залі. Існують окремі приміщення для зберігання художньої та навчальної літератури. Необхідною умовою успішності інформаційної роботи бібліотеки є довідково – бібліографічний апарат, який включає :

- систему каталогів і картотек (алфавітний, систематичний, картотека підручників, тематичні картотеки, картотека газетно – журнальних статей);

- відкритий доступ до фондів;

- інформаційні стенди («Бібліотека інформує», «Куточок читача», «Все про підручник», «Радимо прочитати».)

- Фонд довідкової літератури.

Основні форми роботи шкільної бібліотеки з користувачами:

1. Аналіз планів роботи школи та бібліотеки, вироблення єдиних напрямів розвитку;

2. Поповнення методичної бази, створення бази даних звітної документації;

3. Розроблення тематичних бібліотечно-бібліографічних бесід;

4. Випуск інформаційних бюлетенів, рекомендаційних списків, анкет;

5. Проведення днів інформації та днів бібліографії, бібліотечних рингів, бібліомарафонів;

6. Проведення уроків і застосування інтерактивних форм роботи та мультимедійних засобів навчання для різних категорій користувачів;

7. Оформлення інформаційно-тематичних поличок: поличка сюрпризів, поличка загадок, поличка відкриттів, поличка знахідок, поличка «Що,де,чому», полички «Надзвичайне поряд», «Готуємось до уроку», «Готуємось до педради», «На порядку денному – конференція, семінар, практикум, педагогічні читання.»

8. Організація виставок (виставка-роздум, виставка-вікторина, виставка-подія, виставка однієї книги).

9. Підготовка тематичних папок («Метод проектів», «Адаптація першокласників», «Сучасні інформаційні технології»).

10. Анкетування («Бібліотека очима читача», «Сформованість читацьких інтересів», «Чи вмієш ти читати художню літературу?»)

Підвищити якість навчально-виховного процесу неможливо без підвищення теоретичної, професійної, загальнокультурної підготовки вчителів. Це і є для бібліотеки орієнтиром у визначенні завдань інформаційного обслуговування педагогів. В інформаційній роботі використовуються різноманітні форми і методи роботи з книгою: огляди новинок методичної літератури, експрес-інформації, дні інформації, тематичні і комплексні виставки-перегляди, бібліографічні довідки, списки літератури, викладки при проведенні масових заходів, предметних тижнів.

Цікавість, інтерес, захоплення книгою приводять в бібліотеку учнів 1-7 класів. Відвідування ж бібліотеки учнями 8-11 класів все більш пов’язано з необхідністю підготовки до уроків, написання рефератів, наукових робіт, розробки проектів, досліджень. Тому велика увага приділяється пошуку цілеспрямованих традиційних і новітніх технологій популяризації літератури, що сприяють формуванню в школярів щоденної потреби в книзі, в читанні, роботі з ними, навчають цінувати книгу, виховують культуру читання, розвивають читацькі інтереси, естетичні смаки.

Робота серед учнів-читачів включає оформлення тематичних виставок та поличок («І добро, і мудрість – все від книги», «Майбутнє починається зі школи»), проведення інформаційних оглядів літератури («Благословенний Київський мій край», « Вибери справу до душі»), бесіди («Моя перша книжка», «Скарбниця душі»), екскурсії до бібліотеки («Подорож до країни Книги», «Моя бібліотека»), бібліотечні уроки («Історичні далі криги», «Книжчина родина»)

Популяризація літератури з метою забезпечення інформаційних потреб учнів здійснюється шляхом проведення різноманітних масових заходів шкільною бібліотекою разом з педагогічним колективом школи (свято «Посвята в читачі», година інформації «Про все цікаве на планеті читай в журналі і газеті », виховні години «Усе минає,лиш слово не мине», усний журнал «Наша золота полиця», презентація проекту « Книги – вірні друзі»), участі у проведенні предметних тижнів.

Традиційним у школі стало святкування Тижня дитячого читання, у ході якого проводяться різноманітні заходи (літературний вернісаж «Україна сміється», інтелектуальна гра «Найкращий читач», референдум читачів «Комп’ютер чи книга?», конкурс – подорож «Книга – мудрий,старий друг, книга знає все навкруг», книжкові виставки, виставки малюнків , закладинок, саморобок. Учні школи беруть участь у різноманітних конкурсах. У 2012 році учень 4 класу Подлевський Роман став переможцем районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Найкращий відгук на сучасну українську прозу».

Дбаємо про збереження, зміцнення та розширення бібліотечних фондів. Це не лише перевірки стану збереження підручників, а й робота «Книжкової лікарні», чергування на перервах членів бібліотечного активу, проведення санітарних днів, акції «Подаруй бібліотеці книгу», «В бібліотеку від родини». Учнівський та педагогічний колектив школи щороку брав активну участь в акції «Живи, книго!», а у 2006 році став переможцем районного та обласного етапів цієї акції. За участь у Всеукраїнському конкурсі «Шкільна бібліотека» в 2010 році бібліотеку нагороджено дипломом лауреата.

Шкільна бібліотека майбутнього

/Files/images/б1.jpg /Files/images/б2.jpg

«Якщо стара бібліотека була джерелом, до якого йшли всі, хто бажав знань то новітня - це водопровід, який розносить життєдайну вологу по будинках»

Мельвіль Дьюї

Динамічні перетворення в усіх сферах життя суспільства – це сучасні реалії. Світ швидко змінюється і разом з ним і ми. Розуміння значення бібліотек тільки як соціально просвітницьких вже давно залишилися в минулому, на зміну прийшло бачення бібліотек як інформаційно-консультативних центрів, включених у світовий інформаційний простір.

Нові навчальні програми, нові концепції освіти, варіативність навчальних курсів,інтелектуальний рівень користувачів висуває нові вимоги до якості інформаційного забезпечення освітнього простору.

Національна доктрина розвитку освіти , прийнята ІІ Всеукраїнським з’їздом працівників освіти визначає ,що «пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно – комунікативних технологій,що забезпечує подальше удосконалення навчально – виховного процесу, доступність та ефективність освіти,підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.» Виходячи з цього,є велика необхідність переорієнтації шкільної

бібліотеки в інформаційний центр, який би повністю забезпечував навчально – виховний процес і став основою внутрішнього інформаційного комплексу.

Своїм головним завданням, як і сьогодні так і у майбутньому, вбачаю бібліотечно-інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу шляхом якісного і оперативного обслуговування всіх категорій користувачів. А цього неможливо досягти без комп’ютеризації, без доступу до мережі Інтернет, без поєднання традиційних і електронних ресурсів. Це б полегшило і осучаснило пошук потрібної інформації. Тому бібліотека в школі повинна стати бібліотечно-інформаційним медіа-центром, основне завдання якого – забезпечення інформаційних потреб користувачів через своєчасне доведення інформації.

Бібліотечно-інформаційний медіа-центр - це сучасна техніка (комп’ютери, телевізори, відеомагнітофони, мультимедійні проектори, копіювальна техніка) плюс медіатека (друковані носії інформації, електронні ресурси, інформаційні ресурси мережі Інтернет).

/Files/images/б3.jpg

Медіатека – це якісно нове, методично обґрунтоване забезпечення можливостей для самопідготовки учнів та вчителів. Учитель може керувати процесом пізнання, здійснювати особистісно зорієнтований підхід, навчати мислити, досліджувати, організовувати участь кожного учня в процесі навчання. Працюючи в медіатеці, користувачі матимуть можливість використовувати не лише традиційні носії інформації, а й отримувати інформацію з дисків, користуватися світовою мережею Інтернет, переглядати відеофільми.

Сподіваюся, що на робочих столах стоятимуть комп’ютери, а поряд з ними – принтер, сканер, ксерокс, інша копіювальна техніка, що користувачі матимуть якісне поліграфічне обслуговування, яке забезпечить друкування, ламінування, брошурування тощо. Що діти не тільки зможуть почитати цікаву книжку, а й подивитися мультфільм по телевізору або послухати музику чи прослухати аудіо книгу. І неодмінно у приміщенні шкільної бібліотеки буде багато різноманітних книжкових виставок. Це найголовніший із видів бібліотечно-інформаційної роботи.

Прискорить, удосконалить роботу бібліотекарів автоматизація окремих бібліотечних процесів:

- електронні формуляри для якісного і швидкого обслуговування користувачів,

- створення автоматизованих пошуково-довідникових системи та системи замовлень,

- інформація про бібліотечні фонди через мережу Інтернет,

- використання спеціальних автоматизованих програм, що дають можливість мати широку інформацію про документ, організовувати пошук документів, інформації, статистичних даних,

- використання комп’ютерних технологій при комплектуванні бібліотеки, створення власних баз даних довідкового апарату.

Шкільна бібліотека майбутнього повинна бути доступною, сучасною, цікавою, забезпеченою сучасною технікою, повністю задовольняти інформаційні потреби користувачів, виконувати нетрадиційні бібліотечні послуги.

Але безпосередній контакт із книгою, коли ти тримаєш її в руках і бережно перегортаєш сторінку за сторінкою, потрібен буде завжди. Душі потрібні такі

спілкування і насолода, які можна одержати тільки тоді, коли ти сам гортаєш книжки . Тому книга і, древнє, як світ, читання, буде головним у діяльності наших шкільних бібліотек.

Книга і комп’ютер – поки що ці два джерела інформації мирно співіснують, доповнюють одне одного, а що буде далі покаже час.

Кiлькiсть переглядiв: 1212

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.